Експерт «Ліги Культури»

Народний артист України, режисер-постановник вищої категорії,

член правління Союзу кінематографістів України,

художній керівник молодіжного експериментального об'єднання «Дебют»,

доцент кафедри кіно і телебачення Київського державного інституту ім. Карпенко-Карого,

лауреат вітчизняних і міжнародних кінофестивалів.«В энциклопедии отечественного кино СССР кандидат искусствоведения, известный московский киновед Евгений Марголит, характеризуя творчество В. Греся, отмечает, что «придя на киностудию им. А. Довженко в период расцвета «поэтического кино», он все же не может быть к этому направлению причислен. В. Гресь – сам себе направление и не способен снимать другое кино, кроме собственного… Виктор Гресь – один из самых ярких авторов восьмидесятых. Таковым его сделала, прежде всего, необузданная, невероятная и непредсказуемая в своей прихотливости творческая фантазия».

Зі статті «Сам себе направление» Н. Бугаєвої,
старшого наукового співробітника
Луганського обласного краєзнавчого музею;
видавництво Луганської обласної ради

Народився 29 червня 1939 року в м. Красний Луч Луганської області. В 1967 році закінчив Всеросійський державний інститут кінематографії (Москва), спеціальність «режисер-постановник художнього фільму»; майстерня професора Є.Л. Дзигана.

Фільми і нагороди:

1. «Хто помре сьогодні» (1967 р.). Сценарій В. Мережко, В. Гресь, кіностудія ім. О. Довженка, 3 ч. (фільм «на полиці», негатив змито). Режисер-постановник В. Гресь. VІ Київський міжнародний фестиваль «Кінолітопис – 2007»: нагорода «За кращий дебют минулих років».

2. «Сліпий дощ», студія «Укртелефільм», (1969 р.). Сценарій В. Мережко, В. Гресь. Режисер-постановник В. Гресь.

Нагороди:

- «Золота німфа» «За найкращу реалізацію твору» на Міжнародному кінофестивалі телефільмів у Монте-Карло (Монако, 1970 р.);
- Диплом журі за режисуру Всесоюзного фестивалю телефільмів (Ленінград, 1969 р.).

3. «Блакитне та зелене», кіностудія ім. О. Довженка, 4 ч. Сценарій Ю. Козаков, В. Гресь. Режисер-постановник В. Гресь (1970).  Диплом журі «За творчий пошук» Республіканського кінофестивалю (м. Дніпропетровськ, 1970 р.).

4. «Чорна курка або підземні жителі», кіностудія ім. О. Довженка, 8 ч. (1980 р.). Сценарій Т. Зульфікаров, В. Гресь. Режисер-постановник В. Гресь.

Нагороди:

- «Золотий приз» на ХП МФК в м. Москві по розділу фільмів для дітей та юнацтва (1981 р.);
- Приз Союзу художників СРСР;
- Головний приз на Всесоюзному кінофестивалі в м. Вільнюсі «За кращий фільм для дітей та юнацтва» (1981 р.),  а також спеціальний приз В.Сидлецькому «За кращу дитячу роль»
- 1-й Всесоюзний молодіжний кінофестиваль (м. Мінськ, 1981 р.). Диплом журі та приз творчій групі «За найдосконаліше артистичне співробітництво» у фільмі «Чорна курка» режисеру В. Гресю, операторам: А. Владимирову і П. Степанову, художникам: О.Левченку, Г. Фоміній, Д. Селецькій;
- 11-й Всесоюзний кінофестиваль «Казка». Диплом і приз журі «За найдобрішу і найрозумнішу казку»;
- інші нагороди.

Міжнародні кінофестивалі за кордоном:

- Приз журі на МКФ в м. Джифоні (Італія, 1981 р.);
- Спеціальний приз журі «За якість, багатство постановки і художню досконалість» на Міжнародній зустрічі дебютних фільмів і незалежного кіно ім. Анрі Ланглуа в м. Турі (Франція, 1982 р.);
- Диплом журі на МКФ в м. Ліоні (Франція, 1983 р.);
- Гран-прі юних глядачів МКФ кіноклубів в м. Пуатьє (Франція, 1982 р.).

5. «Нові пригоди янкі при дворі короля Артура», к/студія ім. О. Довженка, 2 серії (1988 р.). Сценарій М. Рощін, В. Гресь. Режисер-постановник В. Гресь.

- Приз Берлінського Міжнародного форуму-фестивалю католицьких фільмів («Християнські мотиви в радянській кінематографії», в аспекті творчості Андрія Тарковського) (Західний Берлін, 1990 р.).

6. 30.06.2009 р. -  «Золота медаль» Академії мистецтв України «За значні творчі досягнення»

7. 8.11.2009 р.  – «Приз президента» ХХVІ Московського міжнародного фестиваля для дітей та юнацтва «За великий вклад в кінематограф для дітей».

На даний час Віктор Степанович зайнятий розробкою складно-постановочного багатосерійного кіно-телепроекту «Тарас Бульба та його сини» за мотивами однойменного твору М.В. Гоголя, народних легенд, історичних пісень, сказань.