Cоціокультурний прогрес українського суспільства на основі ідеології людяності.

  • сприяння гармонійному розвитку особистості;
  • сприяння гуманістичному розвитку суспільства;
  • забезпечення розвитку організації;
  • набуття громадянських компетенцій;
  • формування, реалізація і підтримка проектів, спрямованих на розбудову громадянського суспільства в Україні.

Детальніше >>>

МИ Є ті, хто:

  • може ясно сформулювати свою мрію про майбутнє України і Світу одним реченням без частки «не»;
  • чітко уявляє, в якому суспільстві хотів би жити, та хоче і знає, як перетворювати сучасне суспільство;
  • в будь-якій ситуації першим завжди задається питанням «Що робити», а не «Хто винен».

Детальніше >>>

 

 

«Всі Ми» –  відкритий комунікативний ресурс, спрямований на розгортання конструктивного суспільного спілкування. Це реальна форма продуктивного зворотного зв’язку для тих різнофахових наукових спеціалістів, вчених, аналітиків, експертів, представників громадськості, котрі відчувають сьогодні гостру внутрішню потребу в обміні добірної інформації, популяризації власних суспільнокорисних напрацювань, налагодженні резонансних партнерських взаємин. 

Перейти >>>

 

СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ ПРОГРЕС УКРАЇНИ

Сприяння вирішенню проблем інформаційного простору.

ТВОРЧА ЛЮДЯНА ОСОБИСТІСТЬ – РУШІЙ ІСТИННОГО ПРОГРЕСУ

Представлння видатних, але маловідомих широкому загалу україниських особистстей

ВСЕУКРАЇНСЬКА СУСПІЛЬНА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА МЕРЕЖА «ВСІ МИ»

Загальнодоступний майдачник для пошуку і творення нових ідей.

Детальніше >>>

Про агонію

Як би цей потворний, мерзенний путінізм не скаженів – це вже агонія. Це кінець рашистського варварства, як суті росії, варварства в істотному розумінні цього явища, яке завжди існувало і існує за рахунок захоплення та привласнення територій і ресурсів, ненаситної жаги домінування та зверхності.

Путін-путінізм-пута - 2

Дуже символічним і знаковим є таке явище, як Путін при владі у Росії. І зовсім не символічним є ненависне ставлення Росії до України. Путін і пута для нас стануть або фатальними, або перетворяться на доленосні.

Президент Всеукраїнської громадської організації 

«Ліга Культури».

Президент архітектурно-будівельної компанії

«ВіЛ-147».

З роздумів Л.І. Авескулової:

«Ми приходимо в цей світ, щоб удосконалюватися і удосконалювати. А це можливо зробити тільки через взаємодію з іншими людьми. Тому для мене немає більшої цінності ніж особистість, яка прагне і працює на досконалість».

Народилася 15 лютого 1959 року в Києві. Навчалася в Київській державній консерваторії імені П. Чайковського (нині Національна музична академія України); в Київському національному університеті театру, кіно і телебачення імені І. Карпенко-Карого. В 1987 році отримала диплом кінорежисера з відзнакою.

Громадська діяльність:

шкільні роки:       очолювала учнівські об'єднання;

                                займала посади голови ради піонерської

                                дружини, секретаря комсомольської організації школи,

                                старшої піонервожатої;

студентські роки: була іменним стипендіатом (стипендія ім. О.П.

                                Довженка);

                                займала посаду секретаря комсомольської організації

                                кінофакультету;

                                вступила до лав КПРС;

                                  

1992 р.                   заснувала та очолила культурний центр «Світ Л»

                                («Світ Людини, Світ Любові»);

1994 р.                   виступила однією із засновників Партії прав людини;

2005 р.                   ініціювала створення та стала однією із фундаторів ВГО

                                «Ліга Культури».

«Людмилу Іванівну знаю з часів її шкільного дитинства, коли вона була ученицею школи №84 м. Києва, в якій я працювала завучем. Вона помітно вирізнялась серед ровесників кількома особливостями. Яскраво виражена громадська активність: не просто голова ради піонерської дружини, а пізніше – секретар комітету комсомолу – по-дорослому відповідальна, ініціативна. Складалось враження, що вона в школі працює, і за сумісництвом навчається. З простої робочої сім’ї, музично розвинена, прекрасно грала на фортепіано і чудово співала. Агітбригада, клуб старшокласників, виїзди в підшефні школи, концерти, не лише в школі, а й у інших залах міста – це далеко не повний перелік того, що поєднувала  Люда Хронюк з успішним навчанням. Після школи навчання в консерваторії по класу вокалу, навчання в театральному інституті ім. Карпенка-Карого  на режисерському факультеті.  А потім....бізнесова менеджерська діяльність в  успішній компанії. Яке незвичне поєднання діяльності у духовній і матеріальній сферах життя! Не дивно, що це привело особистісні устремління Людмили Іванівни до переосмислення цінностей нашого суспільства, до пошуку шляхів нашого вдосконалення на основі культури. Те, що з дитинства виявлялось у турботі про близьких людей, про друзів і про школу, з роками постійного самовдосконалення набуло суспільного масштабу. І це дуже привабливо, бо це шлях  правди і добра». 

В.М. Зоц, кандидат педагогічних наук,

віце-президент «Ліги Культури»

  

 «Нині я очолюю компанію, яка займається бізнесом, – і знову для мене це творчість. Я щиро собі зізнаюся, що роблю це з таким же задоволенням, як свого часу знімала кіно чи займалася культурно-громадською діяльністю. Бізнес – теж мистецтво: ви постійно маєте концентрувати всі здібності і ресурси для втілення своїх кращих ідей та перетворювати їх в потреби інших. Я – режисер, і оформлення ідеального в реальне – це просто моя професія».

 

З інтерв`ю з Л.І. Авескуловою для журналу «Політик HALL»

В 1999 році за розробку і втілення нових моделей управління, за створення організаційних структур на основі інтеграції культури, бізнесу та виробництва була нагороджена золотою медаллю Міжнародної кадрової академії «За ефективне управління».

 

fb     yt

Ми використовуємо файли cookie для покращення роботи сайту та оцінки використання його вмісту. Залишаючись на сайті Ліги Культури, Ви тим самим даєте згоду на використання нами файлів cookie.
Ok