Віце-президент та експерт «Ліги Культури».

Кандидат педагогічних наук, доцент,  соціальний педагог,

методист Українського колежу ім. В.О. Сухомлинського, м. Київ.

Співпраця з «Лігою Культури» розпочалась у 2005 році.

 

«Віра Миколаївна Зоц, на моє глибоке переконання, – для педагогічної науки, і особливо, освітньо-виховної практики, при тому, що остання розуміється як високе мистецтво людинотворення – фігура визначна і непересічна. Її масштабна і духовно плідна просвітницька діяльність спирається не лише на глибоке філософське підгрунття, а й на творчу інтуїцію, вміння передчувати, «підхоплювати», адаптувати до конкретних педагогічних реалій, активно впроваджувати, розвивати і  збагачувати нові прогресивні виховні ідеї, тенденції, підходи. Не випадково ще в кінці 80-х років вона практично першою в Україні  привернула увагу освітян до альтернативних  педагогічних   систем (Вальдорфська  педагогіка, системи Монтессорі, Френе). Створений нею педагогічний клуб «Співробітництво» активізував, інтенсифікував і урізноманітнив пошукову роботу педагогів різних регіонів України щодо альтернативного (відносно тодішньої заідеологізованої   системи) виховання, сприяв налагодженню взаємозбагачувальних контактів з колегами із-за кордону, які у взаємодії з молодою державою довіряли авторитету і досвіду Віри Миколаївни».

                                                                              Г. В. Коломієць, кандидат педагогічних наук,

                                                                                                   учасник проектів «Ліги Культури»


Народилася 17 жовтня 1946 року в Києві. Закінчила Київський державний університет ім. Т.Г. Шевченка, за фахом – викладач історії і суспільствознавства. У 1978 році закінчила аспірантуру Київського державного педагогічного інституту ім. М. Горького за спеціальністю педагогіка, в 1983 році  захистила кандидатську дисертацію.


Громадська діяльність:

шкільні роки          член штабу по підготовці походів, концертів;

                                  Голова Учнівської ради школи;

1969-1971 рр.        член бюро РК КСМУ Радянського р-ну, м. Київ;
1987-1997 рр.        керівник клубу творчої педагогіки «Співробітництво»
                                   при Київському Будинку вчителя;
1990-1995 рр.        член правління  Творчої спілки вчителів України.


Своїми вчителями називає В.О. Сухомлинського, А.С. Макаренка, С.Л. Соловейчика, Б.І Олійника, Г.Ю. Капто, Л.Ф.Кудрявцеву, згадує шкільних вчителів: М.М. Улізько, В.М.Зозуль, С.І. Воробйова, В.М. Мадзігона і ще десятки колег, у яких Віра Миколаївна вчилась, хоча, можливо, і вони вчились у неї…


«Для Віри Миколаївни поняття «життя» і «професія» є однозначними і однаково важливими. Серед багатьох її талантів є особливий – талант друга. З нею можна обговорювати глобальні світоглядні проблеми чи радитись з проблемних питань шкільного і особистого життя; вона може як справжній романтик підняти освітян країни на масштабну духовну акцію чи стати пліч-о-пліч з конкретним педагогічним колективом у його боротьбі з чиновницьким свавіллям і своїм авторитетом, мудрістю і внутрішньою силою сприяти перемозі; безмежність її світу і багатозначність часу – суть її власного життя».

                                                                              Г. В. Коломієць, кандидат педагогічних наук,

                                                                                                   учасник проектів «Ліги Культури»


З роздумів Віри Миколаївни:

«Життя не ідеальне, тому щодня треба прагнути ідеалу».

«Творчість – рушійна сила розвитку. Без творчості не можливий прогрес ні суспільства, ні особистості. Життєві пріоритети: чесне і відповідальне ставлення до виховання дітей, до роботи на благо суспільства; щирі, сердечні стосунки з друзями, колегами».


Корисні посилання:

газета «Завуч», головним редактором якої була Віра
Миколаївна;

інтерв’ю з Вірою Миколаївною «Радість плекання маленької людини» / Газета «Психолог». - №47. – 2006

стаття «Ключові точки розвитку. Умови творення синергійного ефекту в управлінні школою». / Газета «Управління освітою». – березень 2010.