Cоціокультурний прогрес українського суспільства на основі ідеології людяності.

  • сприяння гармонійному розвитку особистості;
  • сприяння гуманістичному розвитку суспільства;
  • забезпечення розвитку організації;
  • набуття громадянських компетенцій;
  • формування, реалізація і підтримка проектів, спрямованих на розбудову громадянського суспільства в Україні.

Детальніше >>>

МИ Є ті, хто:

  • може ясно сформулювати свою мрію про майбутнє України і Світу одним реченням без частки «не»;
  • чітко уявляє, в якому суспільстві хотів би жити, та хоче і знає, як перетворювати сучасне суспільство;
  • в будь-якій ситуації першим завжди задається питанням «Що робити», а не «Хто винен».

Детальніше >>>

 

 

«Всі Ми» –  відкритий комунікативний ресурс, спрямований на розгортання конструктивного суспільного спілкування. Це реальна форма продуктивного зворотного зв’язку для тих різнофахових наукових спеціалістів, вчених, аналітиків, експертів, представників громадськості, котрі відчувають сьогодні гостру внутрішню потребу в обміні добірної інформації, популяризації власних суспільнокорисних напрацювань, налагодженні резонансних партнерських взаємин. 

Перейти >>>

 

СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ ПРОГРЕС УКРАЇНИ

Сприяння вирішенню проблем інформаційного простору.

ТВОРЧА ЛЮДЯНА ОСОБИСТІСТЬ – РУШІЙ ІСТИННОГО ПРОГРЕСУ

Представлння видатних, але маловідомих широкому загалу україниських особистстей

ВСЕУКРАЇНСЬКА СУСПІЛЬНА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА МЕРЕЖА «ВСІ МИ»

Загальнодоступний майдачник для пошуку і творення нових ідей.

Детальніше >>>

Про агонію

Як би цей потворний, мерзенний путінізм не скаженів – це вже агонія. Це кінець рашистського варварства, як суті росії, варварства в істотному розумінні цього явища, яке завжди існувало і існує за рахунок захоплення та привласнення територій і ресурсів, ненаситної жаги домінування та зверхності.

Путін-путінізм-пута - 2

Дуже символічним і знаковим є таке явище, як Путін при владі у Росії. І зовсім не символічним є ненависне ставлення Росії до України. Путін і пута для нас стануть або фатальними, або перетворяться на доленосні.

 Керівник Херсонського регіонального Центру та експерт «Ліги Культури».

Заступник директора з навчально-виховної роботи та вчитель фізики Херсонського фізико-технічного ліцею при Херсонському національному технічному та Дніпропетровському національному університетах.

«Творча особистість, яка створює атмосферу творчого натхнення та роботи по самовдосконаленню серед колег і підлеглих», - так характеризує Володимира Івановича методист Херсонського фізико-технічного ліцею з навчальної роботи.

Народився 29 липня 1951 року у Миколаївській області. Закінчив фізико-математичний факультет Херсонського педагогічного інституту ім. Н.К. Крупської (нині Херсонський державний університет).

Напрями професійної діяльності:

-   інноваційне формування профільної освіти старшокласників у напрямку її реальної продуктивності («Основна мета освіти – не знання, а вміння». Г. Спенсер);
-   вплив на внутрішню культуру учительської роботи з дітьми у напрямку надання пріоритетності методам і формам співробітництва, спільного «занурення» у навчальну роботу;
-   вплив на формування механізмів реальної соціальної значимості рівня освітньої підготовки випускників старшої середньої школи;
-   вплив на характер взаємозв'язків старшої профільної школи із вищими навчальними закладами;
-   вплив на суспільну оцінку рівня значимості методів продуктивного навчання та суспільну роль педагогів.

Серед тих,  хто як вчитель вплинув на його особистість найбільше, Володимир Іванович виділяє свого вчителя з математики Олександра Ніколєнка та Президента «Ліги Культури» Людмилу Авескулову.

Нагороджений знаком «Відмінник освіти України», громадською премією «Експерт року – 2007».

З роздумів  Володимира Івановича:

«Дуже приємно спостерігати, коли діти починають повторювати тебе у кращому. А діти і відрізняються тим, що вони обов’язково вирахують, який ти є насправді. Вчитель не може дозволити собі з трибуни казати одне, а в житті поводитись зовсім по-іншому. Діти наслідують нас справжніх».

«Пам’ятаймо – буває лише те, що повинно було бути, тобто у відповідності до того, на що ми здатні спромогтися – чіплятися за минуле чи конструювати інноваційне постдемократичне майбутнє».

«Час є не тільки зовнішньою характеристикою дійсності, а й однією із її внутрішніх складових: перспектива українського інтелектуала у тяжкій та непримітній праці по творенню більш розвинутої внутрішньої культури пересічного українця у напрямку пріоритетності СТРУКТУР ПАРТНЕРСТВА. Тільки опісля цього може з’явитись якась власне ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ПЕРСПЕКТИВА на українських теренах. А разом з нею і новоякісне життя всієї громади, бо тільки через її зростання проходить лінія долі справжнього інтелектуала».

Корисні посилання:

статті: більша частина публікацій розміщена на порталі «Всеукраїнська експертна мережа»;

книги: «Продуктивна освіта: досвід та здобутки», «Профільна школа: технологія та організація», видавництво «Шкільний світ»;

рубрика «Школа пост демократії» у газеті «Завуч»,  видавництво «Шкільний світ».

fb     yt

Ми використовуємо файли cookie для покращення роботи сайту та оцінки використання його вмісту. Залишаючись на сайті Ліги Культури, Ви тим самим даєте згоду на використання нами файлів cookie.
Ok