Чебаник Василь Якович – відомий художник, заслужений діяч мистецтв України, член Національної спілки художників України, професор Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури.

Народився 5 серпня 1933 року в с. Клішківці Чернівецької області. У 1963 році закінчив Київський художній інститут (майстерня книжкової графіки В. Касіяна). Навчався у І. Плещицького, Г. Якутовича.

Працює в галузі книжкової графіки, мистецтва шрифту, інтролігації. Оригінальний інтерпретатор образів літературної класики, втілених засобами гравюри на пластику і офорта. Створив оригінальні композиції написів, у яких шрифт окрім інформаційної функції виконує й естетичну-образну.


На думку Василя Яковича: «шрифт – це візуальне зображення мови символами, які пластично співпадають з особливостями мовної мелодії і, як органічне ціле з мовою, живляться одним корінням з глибинами історії….Наша мова володіє багатою традицією первозданного кириличного письма, яке існує тільки в пам’ятках культових канонічних творів православ’я….Як самостійна держава – Україна повинна володіти всіма символами державності і, перш за все, державною мовою з відповідною цій мові графічною абеткою….Новостворена національна абетка у цей несприятливий для існування української мови час стане надійною резервацією, де мова збережеться навічно, ще й позбудеться ознак вторинності й неповноцінності. Потрібна тільки воля української держави». 


З каталогу Василя Чебаника «Графіка української мови/абетка»


У Національній академії образотворчого мистецтва і архітектури викладає з 1962 року на кафедрі графічних мистецтв; з 1980 – професор, з 1973 – керівник майстерні книжкової графіки, перепрофільованої 1991 року на майстерню дизайну та інтролігації. У 1972-1975 рр. обіймав посаду декана живописного, графічного та скульптурного факультетів. Останнє десятиліття цілком відданий інтролігації книжок, брав участь у конкурсах українських видань, виконував ексклюзивні роботи, за які відзначений «Почесною грамотою Президії Верховної Ради України», дипломом «Івана Федорова», дипломом «Георгія Якутовича» та ін.


Одночасно працює над створенням української абетки на основі класичної «кирилиці» з єдиною метою: український шрифт повинен стати візуальним зображенням української мови, її чарівної мелодії.