Cоціокультурний прогрес українського суспільства на основі ідеології людяності.

  • сприяння гармонійному розвитку особистості;
  • сприяння гуманістичному розвитку суспільства;
  • забезпечення розвитку організації;
  • набуття громадянських компетенцій;
  • формування, реалізація і підтримка проектів, спрямованих на розбудову громадянського суспільства в Україні.

Детальніше >>>

МИ Є ті, хто:

  • може ясно сформулювати свою мрію про майбутнє України і Світу одним реченням без частки «не»;
  • чітко уявляє, в якому суспільстві хотів би жити, та хоче і знає, як перетворювати сучасне суспільство;
  • в будь-якій ситуації першим завжди задається питанням «Що робити», а не «Хто винен».

Детальніше >>>

 

 

«Всі Ми» –  відкритий комунікативний ресурс, спрямований на розгортання конструктивного суспільного спілкування. Це реальна форма продуктивного зворотного зв’язку для тих різнофахових наукових спеціалістів, вчених, аналітиків, експертів, представників громадськості, котрі відчувають сьогодні гостру внутрішню потребу в обміні добірної інформації, популяризації власних суспільнокорисних напрацювань, налагодженні резонансних партнерських взаємин. 

Перейти >>>

 

СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ ПРОГРЕС УКРАЇНИ

Сприяння вирішенню проблем інформаційного простору.

ТВОРЧА ЛЮДЯНА ОСОБИСТІСТЬ – РУШІЙ ІСТИННОГО ПРОГРЕСУ

Представлння видатних, але маловідомих широкому загалу україниських особистстей

ВСЕУКРАЇНСЬКА СУСПІЛЬНА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА МЕРЕЖА «ВСІ МИ»

Загальнодоступний майдачник для пошуку і творення нових ідей.

Детальніше >>>

Про агонію

Як би цей потворний, мерзенний путінізм не скаженів – це вже агонія. Це кінець рашистського варварства, як суті росії, варварства в істотному розумінні цього явища, яке завжди існувало і існує за рахунок захоплення та привласнення територій і ресурсів, ненаситної жаги домінування та зверхності.

Путін-путінізм-пута - 2

Дуже символічним і знаковим є таке явище, як Путін при владі у Росії. І зовсім не символічним є ненависне ставлення Росії до України. Путін і пута для нас стануть або фатальними, або перетворяться на доленосні.

Що Ви думаєте, що буде з Кримом?

«Я Вам скажу, що відчуваю. І людей будемо захищати, і Україну навчимося цінувати, і з Росією будемо дружити, і світ заспокоється, тому що вижити прагнуть усі.

І не може бути більшого щастя, ніж мир і радість людей


Які Ви бачите шляхи вирішення цього конфлікту?

Ситуація в Криму загострюється щохвилини. Треба не думати – як робити, а конкретно робити. Ми зініціювали об’єднання «Собор» і це та група, яка могла б виробити конкретні ініціативи. На жаль, зараз це навіть не локальна задача і кримська проблема вирішиться лише тоді, коли вирішиться глобальна програма. Але на цьому зібранні не просто поговорити на розумні теми, а конкретно запитати: «Що ви хочете?». Проблема в тому, що коли ви питаєте в людини що вона хоче – вона цього не знає. Тому що в основному все будується на рефлексії. Є лише відображена позиція ЗМІ, на яку реагує людина і живе тими думками, які вона бачить з екранів ЗМІ. І це проблема. Але це не значить, що людина не має свого відчуття вглибині. Людина має перейти від думання до почуття. Людина має сказати: «У цій країні я хочу жити так». І все має бути так, як сказала ця людина знизу, а не так, як це поставлено їй зверху.

Хоча насправді все має вибудовуватися по рівню компетенції, а не ієрархії. Якщо б ті, хто задумував ці протистояння, думали категоріями миру та виживання, то вони б цього не створювали. А так вони не мислять цими категоріями. Їх компетенції не вистачає, щоб охопити масштаб країни України та Росії. Вони лише думають, що вони представляють і виражають ці країни, а насправді це не так.

Нема тут тих хто виграв і програв. Росія зі своєї величини має бути більш толерантною, бо вона велика і міцна, і вона має пробачити деякі помилки, які зроблені. І, щоб Україна не створювала військовий союз проти Росії, Росія має сказати «Ви робите це. І я йду». Вона має піти, і виступати гарантом.

А Україна має зрозуміти, що вона сильна лише тоді, коли об’єднається за Україну, а не проти когось. Це буде лише тоді, коли ми перестанемо грати у створення військових союзів. Треба, щоб Україна стала миротворцем для самої себе і відмовилася від будь-яких агресивних форм свого розвитку. Це може бути форма нейтралітету, коли ми не вступаємо у будь-які воєнні союзи. Уже на цьому рівні мистецтва війни дана ситуація може призвести до руйнування планети. Єдина доктрина – це культура миру.

Зараз є точка переходу і ми маємо перейти у культуру миру,  де будемо думати про те, як вижити всім, а не самознищитися. Тому, коли стоїть таке питання – ми не можемо вирішити проблему України, не вирішивши глобальну проблему орієнтації світу. Треба зрозуміти, як ми мирно будемо жити в своєму домі Земля, і як ми будемо мирно жити в квартирі Україна. Україна має продемонструвати, що в мирі жити вигідніше, ніж у війні. І світ це побачить.


«В основу треба поставити інтереси кримчан, але Росії треба вивести свої війська.» - Анатолій Дяченко, член колегії ВГО «Ліга Культури»

Ситуацію в Криму зараз потрібно просто відвести на етап погодження всіх сторін. Почати з якоїсь точки, звідки почнуться перемовини. Найперше – треба визнати кожній зі сторін всі свої помилки. В основу треба поставити інтереси кримчан, але робити це треба спокійно, максимально враховуючи бажання та прагнення людей. Кожен хоче спокою та гарного життя і від цього треба відштовхуватися.

Звичайно, у багатьох питаннях була неправа українська влада. З боку Росії просто необхідно вивести війська. Якщо цього не буде зроблено, то у даній ситуації нічого гарного придумати не можна. Кримчани мають знати, що будь-яких непродуманих дій з двох боків не буде, що це питання буде вирішено, але й поспішати не треба з питаннями, які накопичувалися десятиліттями.

Хотілося б вірити, що здоровий глузд нашої влади дозволить їм зрозуміти всю цю ситуацію.  «Ліга Культури» пропонувала і пропонує, щоб  всі представники регіонів країни могли зібратися і розібратися у цьому питанні, але це мають бути нові люди, а не ті, що йшли до влади по крові. Хоча, хочеться вірити, що цього кровопролиття було достатньо. Треба сила, яка б проголосила цінності, реалізація яких би пробудила творчий потенціал нашого народу і привела б до миру. І цією силою є «Ліга Культури», на чолі з Людмилою Авескуловою.

Ми маємо ці цінності, і вони об’єднують нас. А коли є цінності, які об’єднують нас, то з них з’являться цінності, які об’єднають Україну і Росію, а потім – будуть цінності, які об’єднають весь світ. І тоді ми зрозуміємо, що нам нема чого сваритися, у нас – одні цінності від маленького до великого. Головне -  не вирішувати ці проблеми під маскою старих законів, міжнародного права, а вирішувати це з погляду – що треба конкретному народові, щоб жити щасливо і нікому не заважати.

Київ, 17 березня 2014 року

fb     yt

Ми використовуємо файли cookie для покращення роботи сайту та оцінки використання його вмісту. Залишаючись на сайті Ліги Культури, Ви тим самим даєте згоду на використання нами файлів cookie.
Ok