Cоціокультурний прогрес українського суспільства на основі ідеології людяності.

  • сприяння гармонійному розвитку особистості;
  • сприяння гуманістичному розвитку суспільства;
  • забезпечення розвитку організації;
  • набуття громадянських компетенцій;
  • формування, реалізація і підтримка проектів, спрямованих на розбудову громадянського суспільства в Україні.

Детальніше >>>

МИ Є ті, хто:

  • може ясно сформулювати свою мрію про майбутнє України і Світу одним реченням без частки «не»;
  • чітко уявляє, в якому суспільстві хотів би жити, та хоче і знає, як перетворювати сучасне суспільство;
  • в будь-якій ситуації першим завжди задається питанням «Що робити», а не «Хто винен».

Детальніше >>>

 

 

«Всі Ми» –  відкритий комунікативний ресурс, спрямований на розгортання конструктивного суспільного спілкування. Це реальна форма продуктивного зворотного зв’язку для тих різнофахових наукових спеціалістів, вчених, аналітиків, експертів, представників громадськості, котрі відчувають сьогодні гостру внутрішню потребу в обміні добірної інформації, популяризації власних суспільнокорисних напрацювань, налагодженні резонансних партнерських взаємин. 

Перейти >>>

 

СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ ПРОГРЕС УКРАЇНИ

Сприяння вирішенню проблем інформаційного простору.

ТВОРЧА ЛЮДЯНА ОСОБИСТІСТЬ – РУШІЙ ІСТИННОГО ПРОГРЕСУ

Представлння видатних, але маловідомих широкому загалу україниських особистстей

ВСЕУКРАЇНСЬКА СУСПІЛЬНА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА МЕРЕЖА «ВСІ МИ»

Загальнодоступний майдачник для пошуку і творення нових ідей.

Детальніше >>>

Про агонію

Як би цей потворний, мерзенний путінізм не скаженів – це вже агонія. Це кінець рашистського варварства, як суті росії, варварства в істотному розумінні цього явища, яке завжди існувало і існує за рахунок захоплення та привласнення територій і ресурсів, ненаситної жаги домінування та зверхності.

Путін-путінізм-пута - 2

Дуже символічним і знаковим є таке явище, як Путін при владі у Росії. І зовсім не символічним є ненависне ставлення Росії до України. Путін і пута для нас стануть або фатальними, або перетворяться на доленосні.

Ігор Осташ професійний дипломат, політик, 12 років працював в парламенті, довгий час був послом нашої країни в Канаді. Зараз займається громадською діяльністю та благодійністю. Він розповів своє бачення втілення громадянського суспільства в українських реаліях.

Майдан був переломною точкою в українській історії, який засвідчив, що українці мають великий потенціал активності. Очевидно, що все це викликане тим, що наші негаразди і рівень корупції зашкалювали і треба було робити щось, щоб побороти цю страшну гідру.

Разом з тим, ми розуміємо, що основою демократії є дві речі: це розвинуте громадянське суспільство і міцний малий середній бізнес та середній клас.  Майдан дав поштовх дуже багатьом громадським організаціям, лідерам, які стартували на виборах до Київської міської ради, і я переконаний, що вони також будуть брати активну участь у наступних парламентських виборах. Тобто Майдан був детонатором вибуху громадянської активності, і це нам дає шанс стати дійсно європейською країною, адже громадянське суспільство – це та база, на яком розквітає  демократичне суспільство. Зараз ми бачимо незвичайну активність громадянського суспільства, пов’язану з військовими діями та боротьбою за терористами, багато людей готові підтримати українську армію, створюються організації, які готові це  робити. Сьогодні і новий Президент і майбутня нова Верховна Рада мають радитися з цим суспільством, вони мають відчувати його пульс.

Як практичні кроки зараз вже можна втілити, щоб найближчим часом реалізувати громадянське суспільство?

Я починав би з місцевого самоврядування, бо коли ми говоримо про Київ, то ту проблем немає. У нас дуже розгалужена система громадських організацій. Треба переносити важелі в регіони – на міста, містечка, бо саме там гартується громадянське суспільство. Самоврядування – це участь всіх громадян в розбудові свого села, міста, району, області.

Ви довгий час були послом України в Канаді. Чим вирізняється громадянське суспільство Канади і що можна було б перейняти для України?

Сама політична система збудована так, що там нема 300 політичних партій. Там боротьба йде між трьома - чотирма головними партіями, а решта – це дуже потужні громадські організації. Канада збудувала суспільне телебачення, радіомовлення, де вільно відчувається вплив громадянського суспільства на якість та правдивість інформації. Українці могли б взяти цей приклад для себе.

Що нам заважає зараз побудувати громадянське суспільство?

Ситуація в економіці. Має бути міцний середній клас. Це той грунт, на якому ростуть громадські організації. Тому що люди, які мають якусь базу в житті і міцно стоять на ногах, будуть цікавитися громадським життям. І люди, які мають успіх у бізнесі, як ніхто, зацікавлені щоб були створені прозорі правила гри і вони готові боротися за громадянські права.

Зараз в Україні люди болюче реагують на кадрові призначені влади, коли з’являються чи повертаються корупціонери. Усе це  - паростки громадянського суспільства. Зараз навіть важко прорахувати скільки найближчим часом було різних маршів та пікетувань. Тому я впевнений, що українське громадянське суспільство має майбутнє.

Що ви готові робити для розбудови громадянського суспільства вже сьогодні?

Кожен повинен починати з себе. Я більше причетний до міжнародного досвіду, готовий впливати на життя громадських організацій, активно з ними співпрацювати, ділитися своїм досвідом. Я беру участь в різних починаннях, які пов’язані з міжнародним Євромайданом. Мене цікавлять громадські організації, які займаються благодійністю, бо вже кілька років працює мій благодійний фонд. Ми зараз робимо багато проектів, пов’язаних з культурою, кінематографом, виданням книг. Останній, дуже важливий проект – це видання книжки про депортацію та репатріацію кримських татар у видавництві «Дуліби». Це проект, який я особисто підтримав, тому що я бачу велику потребу у тому, щоб українське суспільство знало набагато більше про трагічні сторінки нашої історії, у тому числі, трагічні сторінки кримських татар.  І таких проектів у мене багато.


Прес-служба ВГО «Ліга Культури»

Київ, 11 червня 2014 року

fb     yt

Ми використовуємо файли cookie для покращення роботи сайту та оцінки використання його вмісту. Залишаючись на сайті Ліги Культури, Ви тим самим даєте згоду на використання нами файлів cookie.
Ok