Cоціокультурний прогрес українського суспільства на основі ідеології людяності.

  • сприяння гармонійному розвитку особистості;
  • сприяння гуманістичному розвитку суспільства;
  • забезпечення розвитку організації;
  • набуття громадянських компетенцій;
  • формування, реалізація і підтримка проектів, спрямованих на розбудову громадянського суспільства в Україні.

Детальніше >>>

МИ Є ті, хто:

  • може ясно сформулювати свою мрію про майбутнє України і Світу одним реченням без частки «не»;
  • чітко уявляє, в якому суспільстві хотів би жити, та хоче і знає, як перетворювати сучасне суспільство;
  • в будь-якій ситуації першим завжди задається питанням «Що робити», а не «Хто винен».

Детальніше >>>

 

 

«Всі Ми» –  відкритий комунікативний ресурс, спрямований на розгортання конструктивного суспільного спілкування. Це реальна форма продуктивного зворотного зв’язку для тих різнофахових наукових спеціалістів, вчених, аналітиків, експертів, представників громадськості, котрі відчувають сьогодні гостру внутрішню потребу в обміні добірної інформації, популяризації власних суспільнокорисних напрацювань, налагодженні резонансних партнерських взаємин. 

Перейти >>>

 

СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ ПРОГРЕС УКРАЇНИ

Сприяння вирішенню проблем інформаційного простору.

ТВОРЧА ЛЮДЯНА ОСОБИСТІСТЬ – РУШІЙ ІСТИННОГО ПРОГРЕСУ

Представлння видатних, але маловідомих широкому загалу україниських особистстей

ВСЕУКРАЇНСЬКА СУСПІЛЬНА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА МЕРЕЖА «ВСІ МИ»

Загальнодоступний майдачник для пошуку і творення нових ідей.

Детальніше >>>

Про агонію

Як би цей потворний, мерзенний путінізм не скаженів – це вже агонія. Це кінець рашистського варварства, як суті росії, варварства в істотному розумінні цього явища, яке завжди існувало і існує за рахунок захоплення та привласнення територій і ресурсів, ненаситної жаги домінування та зверхності.

Путін-путінізм-пута - 2

Дуже символічним і знаковим є таке явище, як Путін при владі у Росії. І зовсім не символічним є ненависне ставлення Росії до України. Путін і пута для нас стануть або фатальними, або перетворяться на доленосні.

Є думка що ця революція гідності пробудила свідомість людей і що вони цього разу голосуватимуть за справжніх професіоналів, а не за політиків-акторів. Чи справді люди готові по-новому подивитися на політиків?

Дійсно, суспільна свідомість після всіх подій, які відбулися і відбуваються в нашій країні, пробуджена. Але для того, щоб колективне несвідоме перетворювалося у колективне свідоме, необхідне певне суспільно-інформаційне середовище і відповідальна послідовність політичної волі в державі. Тому зараз вкрай необхідно, запроваджувати новий механізм виборчої моделі, у якій би громадяни активно проявляли свою свідому позицію. Проблема в тому, що наші політики не готові створити такі механізми, адже тоді вони можуть опинитися поза владою. А якщо цього механізму немає, то люди знову будуть йти тим самим шляхом і обирати не за суттю і правдою, а за політтехнологічною оманою. Наше суспільство давно готове жити за іншою моделлю буття країни, але ж її треба будувати.  Тому й так багато людей виїжджає з України, бо їх потенціал ширший, ніж ті можливості, які може запропонувати наша країна.

Політики не можуть і не хочуть задовольняти потреби пробудженої свідомості. Їм легше пообіцяти, приспати нашу увагу, знову прийти до влади і якомога довше користуватися загальнонаціональними ресурсами.

Який вихід з цієї ситуації? Знову робити революцію?

Давати прогнози – це невдячна справа. Але, однозначно, суспільство вже не дасть себе приспати. Можливо, це буде у формі віче, майданів чи інформаційних вибухів... Але, яка б це не була форма,  головне, щоб цим всім не дати скористатися силам, які ще більше розчарують людей.  І тому зараз головне для людей - не спокушатися, а відстоювати гідність і повагу до себе. І чим більше людей зрозуміє, що 200 гривень не рятують світ, що  за тебе ніхто твої питання не вирішить – тим швидше вони почнуть обирати достойних і чесних людей. Кожен має зрозуміти, що, делегувавши державним менеджерам організовувати систему управління, він не зняв з себе відповідальності за долю країни.  Не  треба виправдовувати невдачі і помилки політиків. Вони дорого нам обходяться. Якщо ти стояв на певній позиції, підтримав певну політичну силу чи політика, тобі щось пообіцяли і не виконали - не дозволяй себе обманути, мовляв, не вийшло цього разу, вийде наступного. Важко змінювати рішення, але ще важче жити  у суспільстві невдах. І щоб змінити такий стан речей, треба робити ротацію політиків. Якщо потрібно робити її частіше - давайте це робити, щоб громадяни самі наполегливо опановували виборчу культуру і розуміли, що саме від них залежить і доля країни, і доля держави, і їх особиста доля.

Прес-служба ВГО «Ліга Культури»

Київ, 15 жовтня 2014 року

fb     yt

Ми використовуємо файли cookie для покращення роботи сайту та оцінки використання його вмісту. Залишаючись на сайті Ліги Культури, Ви тим самим даєте згоду на використання нами файлів cookie.
Ok