Обговорення на тему: “Дієві форми захисту та зміцнення суспільної моралі в інформаційному просторі країни, співпраця громадськості та держави в цих питаннях” ініціювали і провели 30 листопада 2010 року учасники Івано-Франківського Регіонального Центру “Ліги Культури” (керівник Центру — Радислав Петрів), за підтримки Івано-Франківської обласної Ради та громадських організацій міста.
Круглий стіл відбувся в рамках меморандуму про співпрацю ВГО “Ліга Культури” і Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі та відкритого проекту “Ліги Культури” “Соціокультурний прогрес України через інформаційний простір”. Проект реалізується з 2005 року і спрямований на вирішення широкого кола завдань, пов’язаних з формуванням безпечного культурного простору в країні як важливої умови розвитку суспільства.
До роботи круглого столу долучилися Президент ВГО “Ліга Культури” Людмила Авескулова, керівник “Інституту експертів Ліги Культури” Олена Ліщинська, голова Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі Василь Костицький, керівник громадської організації “Закон і порядок” Володимир Турчин, голова обласного товариства "Просвіта" Степан Волковецький, голова обласного відділення Національної спілки письменників Євген Баран, представники органів місцевого самоврядування, ЗМІ та громадськості.
Учасники зосередили свою увагу на визначенні моральних цінностей, які сьогодні потребують захисту і зміцнення в контексті українських реалій. Обговорили дієві форми захисту суспільної моралі та алгоритм співпраці громадськості та Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі.
Говорячи про актуальність питань захисту суспільної моралі, Людмила Авескулова наголосила, що є потреба чітко визначити: що таке суспільна мораль? Сьогодні маємо ситуацію, коли є Закон "Про захист суспільної моралі”, але він не працює на реальний захист, зазначила Президент ВГО “Ліга Культури” і повідомила, що експерти “Ліги Культури” проаналізували, що в законодавстві України є чимало посилань на моральність, суспільну мораль, однак ніде чітко не визначено змісту цих понять, суспільної моралі як предмету захисту. Відповідно, працюючи над новою редакцією Закону, вчені, держава і громадськість мають співналаштуватися і конкретизувати питання захисту суспільної моралі.
“Сьогодні, в принципі, подія унікальна – зауважив Василь Костицький. – Вперше громадська організація – одна із ста громадських організацій, з якими Національна комісія підписала меморандум про співпрацю, розпочала самостійний проект”. Василь Васильович відзначив, що захист суспільної моралі як системи цінностей — це нова функція держави в умовах глобалізації світу і що в новий закон Комісія прагне закласти абсолютно нові принципи, позбутися цензурних повноважень державних органів, і основну увагу зосередити на проблемах суспільної моралі, які пов'язані з національною гідністю, світоглядними основами дітей, недопущенням алкоголізації молоді тощо.
“Питання захисту суспільної моралі сприймається неоднозначно, тому що укорінилося: мораль — річ добровільна і неможливо примусити когось поводитись морально”, – констатувала доктор психологічних наук Олена Ліщинська. – Однак зараз ми живемо в інформаційному просторі, і цей простір – середовище життя людини, так само як повітря, вода...”. Відповідно, за словами експерта, потрібно говорити не про захист суспільної моралі як такої, а про право людини на екологію інформаційного простору країни, в якій вона живе. І особливо це стосується дітей, правом яких сьогодні зловживають і нав'язують інформацію, яка шкодить їхньому здоров'ю і розвитку. Пані Ліщинська підсумувала, що, на жаль, ми перетворюємося на суспільство канібалів, яке “поїдає” своє майбутнє, оскільки не даємо розвиватися своїм дітям, приймаємо будь-які шкідливі інформаційні концепції і поступово створюємо умови для деградації суспільства.
На думку організатора круглого столу Радислава Петріва, функція захисту суспільної моралі має бути делегована державі, оскільки саме держава покликана захищати своїх громадян. Відсутність належної регуляторної політики держави щодо інформаційного простору країни, за словами пана Радислава, призвела до того, що сьогодні “творці” інформаційного продукту, експлуатуючи інстинкти людини, засмічують суспільний простір неякісною інформацією. Ще одне питання, яке потрібно з'ясувати, вважає Радислав Петрів, особиста відповідальність кожного за те, що відбувається в нашому просторі, якою вона повинна бути? І власне, що саме ми, українці, захищаємо? Яким цінностям надаємо пріоритети?
Прес-служба
