Керівник Дніпропетровського регіонального центру «Ліги Культури».

Художник, член Національної спілки художників України.
В`ячеслав Григорович вважає сенсом свого життя творчість, а культуру називає імунною системою всього суспільства.

«Серед безлічі способів розширення свідомості існує і такий як живопис. Їй Богу, він не гірший за інші! Як і все, що чогось варте – живопис універсальний. Він привабливий, як ремесло, захоплюючий, як видовище, безкінечний за формами прояву, як духовна практика.  Невідомо чому народжуються люди, які саме через «дріт» кольору підключені до енергії беззаконного Всесвіту. Невідомо чому, але вони народжуються, і В’ячеслав Страннік – один з них».

Сергій Папета, мистецтвознавець

Народився  23  листопада 1957  року  в  місті  Макіївка  Донецької  області.  З  1959  року  проживає  у місті   Кривий  Ріг. Усе  своє  життя  присвятив  образотворчому  мистецтву. Становлення, як  митця, відбувалося  в  умовах  творчої  студії  Ю. Зеленого, потім  в  студії І. Г. Синиці, лауреата Шевченківської  Премії  1992 р.
Важливі в фаховому відношенні дати:
в 1985 році   приймав  активну  участь  у  створенні  незалежного  творчого об’єднання   в   складі  молодіжного  центру  «Сплав»,  яке  займалося активною  творчою  діяльністю  з  метою  популяризації  сучасного українського мистецтва;
в 1988 році   зіграв  одну  з головних  ролей  у  фільмі А. Сакурова «Спаси  и  сохрани»;
в 1989   взяв  участь  у  1- першому  фестивалі  сучасного  мистецтва  у  м. Ярославль;
в 1989 році   став  засновником  Музею  Українського  Сучасного Мистецтва  у  м. Кривий  Ріг;
в 1991 році   став  засновником  культурно-творчого  об’єднання   «АЯ»  метою  якого був  розвиток  культури  міста  до  рівня  світових  культурних  центрів;
в 1998 році   став  організатором проекту « Громадська  злагода» у  зоні посиленого  режиму  №80  м. Кривий  Ріг;
в  2001  році   став  лауреатом  Фестивалю  мистецтв  в  м. Ніцца (Франція);
З 1990 року займається  розробкою  власного  мистецького  напрямку «Взаємодіючий  з  Простіром»;
з 2008 року   член  Національної спілки художників України;
Учасник  більше  100  виставок, серед них:
1985-1988    виставки  в  молодіжному  центрі «Сплав»;
1989     фестиваль  сучасного  мистецтва,  м. Ярославль;
1900     «Мальовнича Україна», м. Полтава;
1990     виставка  «Нетрадиційне  мистецтво», м. Дніпропетровськ.;
1992     виставка  в  Мармуровому палаці, м. Санкт-Петербург;
1993     «Мальовнича Україна», м. Ромни;
1994     арт-ярмарок,  м. Київ;
1994     «Мальовнича Україна», м. Миколаїв;
1994     виставка в Українському Домі (за  запрошенням «Української  державної  дирекцій  виставок»), м. Київ;
1996     виставка  « Золотий  пензель» Ц.Б.Х., м. Москва;
1997     «Мальовнича Україна», м. Київ;
1997     виставка  в «Домі  актора» , м. Київ;
1998     «Мальовнича Україна», м. Луганськ;
1998     виставка   в  закладі  для  відбування  покарання №80, м.  Кривий  Ріг;
1999     «Мальовнича Україна», м. Черкаси;
2000     виставка  в  галереї «АRT  LAIN», м. Ліптштадт (Німеччина);
2001     виставка в м. Лантоск  (Франція);
2003     «Мальовнича Україна», м. Львів;
2006     виставка «Модель  свідомості», м. Дніпропетровськ;
2007     «Творчій простір», м. Кривий Ріг

Роботи  Странніка знаходяться: в штаб-квартирі  ЮНЕСКО в Парижі, в Пінакотеці «Український  Дім» в Києві, в музеї  образотворчого  мистецтва в Нижньому Тагілі, в музеї «Літературне  Придніпров’я», а також в приватних колекціях в США, Індії, Франції, Італії, Німеччині, Чехії, Словаччині, Росії, України.

«Твори В’ячеслава Странника – це, безумовно, не зовсім і не тільки живопис. В одній з своїх іпостасей він являє собою своєрідну візуалізацію альтернативних проектів буття. Якісь з картин можна побачити в об’ємі, як архітектуру. Інші можна уявити собі як масштабні візуалізації декорування в масштабі планети. Проте, чи не найутопічніший з усіх – це проект свідомості, яка пульсує і розширюється, не боячись втратити свій оточений парканами законів світ. Це кольорова діаграма вільної душі».

Сергій Папета, мистецтвознавець

fb     yt

Ми використовуємо файли cookie для покращення роботи сайту та оцінки використання його вмісту. Залишаючись на сайті Ліги Культури, Ви тим самим даєте згоду на використання нами файлів cookie.
Ok