МАТЕРІАЛИ

Чи є культура, в широкому розумінні цього слова, реальним інструментом позитивних змін у суспільстві будь-якої країни і цивілізації в цілому? Це запитання нині є надзвичайно актуальним. У ХХ ст. багатьом інтелектуалам здавалося, що традиційна культура в індустріальному суспільстві вже себе вичерпала і в майбутньому прогрес цивілізації пов’язаний винятково з наукою і виробництвом, науково-технічним прогресом. Але не так сталося, як гадалося…

В рамках ІХ Международного фестиваля документальных фильмов «Кинолетопись », посвященному 65-летию Победы в Великой Отечественной войне

Открытый круглый стол на тему

«Культура мира – основная составляющая социокультурного прогресса»

25 апреля 2010 года

Стенограма другого відкритого круглого столу «Змістовність державних символів як ціннісний орієнтир соціокультурного прогресу України» , – УКРІНФОРМ, 5 вересня 2007 року.

Кожний з нас і ми всі день у день змінюємо наше життя на краще або на гірше, навіть якщо ми про це не думаємо. Кожний з нас творить і відтворює свої прагнення або прагнення інших. Парадокс нашого життя полягає в тому, що все те, що нас розвиває і вдосконалює, руйнує і вироджує, створюємо і споживаємо ми самі. І в цьому динамічному масовому потоці творення і сприйняття неможливо переоцінити наш вищий дар „я вибираю”.

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
Комітет з питань культури і духовності

ПАРЛАМЕНТСЬКІ СЛУХАННЯ

Культурна політика в Україні:
пріоритети, принципи та шляхи реалізації

Нині наше українське суспільство знаходиться в стані глибокої системної кризи. Кризи не стільки матеріальної, бо Україна володіє усіма можливими матеріальними ресурсами для економічного зростання, скільки ідеологічної, і перш за все, культурно-цивілізаційної. Некультурність і аморальність набувають шалених обертів і стають смертельно небезпечними. Але в цій небезпеці є і зворотній процес. Він полягає у тому, що реальна інтелектуальна еліта нації сконсолідується і візьме на себе зобов’язання і відповідальність змінити і втілити ціннісні пріоритети в суспільстві заради соціокультурного прогресу країни.

Серед споріднених ознак, що характеризують позитивний зміст людської моральності, риса людяності не першою кидається у вічі, а проте, розкриває абсолютно незамінний вимір усього цілого, вимір, без якого моральний феномен загалом може набути загрозливо оманливого вигляду. Справді, що могло б означати бути моральним, справедливим, навіть добрим — і не бути при цьому людяним? Можливо, сама досвідна очевидність цієї антропологічної засади моральності призвела до того, що в межах етики вона досі залишається належним чином не тематизованою.

 У ХХ столітті, чи не найскладнішому в історії людства, міжнародна спільнота прийшла до розуміння того, що мир є однією із найвищих загальнолюдських цінностей. І саме підтримання міжнародного миру та безпеки було визнано найпершою і найважливішою ціллю Організації Об’єднаних Націй, а поступовий перехід людства від культури насильства і війни до культури ненасильства і миру – став тим фактором, який дозволив людству вберегтися від самознищення, применшити людські страждання та створити передумови для безпечного і якісного розвитку людини

fb     yt

Ми використовуємо файли cookie для покращення роботи сайту та оцінки використання його вмісту. Залишаючись на сайті Ліги Культури, Ви тим самим даєте згоду на використання нами файлів cookie.
Ok