Що Ви думаєте, що буде з Кримом?
«Я Вам скажу, що відчуваю. І людей будемо захищати, і Україну навчимося цінувати, і з Росією будемо дружити, і світ заспокоється, тому що вижити прагнуть усі.
І не може бути більшого щастя, ніж мир і радість людей.»
Які Ви бачите шляхи вирішення цього конфлікту?
Ситуація в Криму загострюється щохвилини. Треба не думати – як робити, а конкретно робити. Ми зініціювали об’єднання «Собор» і це та група, яка могла б виробити конкретні ініціативи. На жаль, зараз це навіть не локальна задача і кримська проблема вирішиться лише тоді, коли вирішиться глобальна програма. Але на цьому зібранні не просто поговорити на розумні теми, а конкретно запитати: «Що ви хочете?». Проблема в тому, що коли ви питаєте в людини що вона хоче – вона цього не знає. Тому що в основному все будується на рефлексії. Є лише відображена позиція ЗМІ, на яку реагує людина і живе тими думками, які вона бачить з екранів ЗМІ. І це проблема. Але це не значить, що людина не має свого відчуття вглибині. Людина має перейти від думання до почуття. Людина має сказати: «У цій країні я хочу жити так». І все має бути так, як сказала ця людина знизу, а не так, як це поставлено їй зверху.
Хоча насправді все має вибудовуватися по рівню компетенції, а не ієрархії. Якщо б ті, хто задумував ці протистояння, думали категоріями миру та виживання, то вони б цього не створювали. А так вони не мислять цими категоріями. Їх компетенції не вистачає, щоб охопити масштаб країни України та Росії. Вони лише думають, що вони представляють і виражають ці країни, а насправді це не так.
Нема тут тих хто виграв і програв. Росія зі своєї величини має бути більш толерантною, бо вона велика і міцна, і вона має пробачити деякі помилки, які зроблені. І, щоб Україна не створювала військовий союз проти Росії, Росія має сказати «Ви робите це. І я йду». Вона має піти, і виступати гарантом.
А Україна має зрозуміти, що вона сильна лише тоді, коли об’єднається за Україну, а не проти когось. Це буде лише тоді, коли ми перестанемо грати у створення військових союзів. Треба, щоб Україна стала миротворцем для самої себе і відмовилася від будь-яких агресивних форм свого розвитку. Це може бути форма нейтралітету, коли ми не вступаємо у будь-які воєнні союзи. Уже на цьому рівні мистецтва війни дана ситуація може призвести до руйнування планети. Єдина доктрина – це культура миру.
Зараз є точка переходу і ми маємо перейти у культуру миру, де будемо думати про те, як вижити всім, а не самознищитися. Тому, коли стоїть таке питання – ми не можемо вирішити проблему України, не вирішивши глобальну проблему орієнтації світу. Треба зрозуміти, як ми мирно будемо жити в своєму домі Земля, і як ми будемо мирно жити в квартирі Україна. Україна має продемонструвати, що в мирі жити вигідніше, ніж у війні. І світ це побачить.
«В основу треба поставити інтереси кримчан, але Росії треба вивести свої війська.» - Анатолій Дяченко, член колегії ВГО «Ліга Культури»
Ситуацію в Криму зараз потрібно просто відвести на етап погодження всіх сторін. Почати з якоїсь точки, звідки почнуться перемовини. Найперше – треба визнати кожній зі сторін всі свої помилки. В основу треба поставити інтереси кримчан, але робити це треба спокійно, максимально враховуючи бажання та прагнення людей. Кожен хоче спокою та гарного життя і від цього треба відштовхуватися.
Звичайно, у багатьох питаннях була неправа українська влада. З боку Росії просто необхідно вивести війська. Якщо цього не буде зроблено, то у даній ситуації нічого гарного придумати не можна. Кримчани мають знати, що будь-яких непродуманих дій з двох боків не буде, що це питання буде вирішено, але й поспішати не треба з питаннями, які накопичувалися десятиліттями.
Хотілося б вірити, що здоровий глузд нашої влади дозволить їм зрозуміти всю цю ситуацію. «Ліга Культури» пропонувала і пропонує, щоб всі представники регіонів країни могли зібратися і розібратися у цьому питанні, але це мають бути нові люди, а не ті, що йшли до влади по крові. Хоча, хочеться вірити, що цього кровопролиття було достатньо. Треба сила, яка б проголосила цінності, реалізація яких би пробудила творчий потенціал нашого народу і привела б до миру. І цією силою є «Ліга Культури», на чолі з Людмилою Авескуловою.
Ми маємо ці цінності, і вони об’єднують нас. А коли є цінності, які об’єднують нас, то з них з’являться цінності, які об’єднають Україну і Росію, а потім – будуть цінності, які об’єднають весь світ. І тоді ми зрозуміємо, що нам нема чого сваритися, у нас – одні цінності від маленького до великого. Головне - не вирішувати ці проблеми під маскою старих законів, міжнародного права, а вирішувати це з погляду – що треба конкретному народові, щоб жити щасливо і нікому не заважати.
Київ, 17 березня 2014 року