Ігор Осташ професійний дипломат, політик, 12 років працював в парламенті, довгий час був послом нашої країни в Канаді. Зараз займається громадською діяльністю та благодійністю. Він розповів своє бачення втілення громадянського суспільства в українських реаліях.
Майдан був переломною точкою в українській історії, який засвідчив, що українці мають великий потенціал активності. Очевидно, що все це викликане тим, що наші негаразди і рівень корупції зашкалювали і треба було робити щось, щоб побороти цю страшну гідру.
Разом з тим, ми розуміємо, що основою демократії є дві речі: це розвинуте громадянське суспільство і міцний малий середній бізнес та середній клас. Майдан дав поштовх дуже багатьом громадським організаціям, лідерам, які стартували на виборах до Київської міської ради, і я переконаний, що вони також будуть брати активну участь у наступних парламентських виборах. Тобто Майдан був детонатором вибуху громадянської активності, і це нам дає шанс стати дійсно європейською країною, адже громадянське суспільство – це та база, на яком розквітає демократичне суспільство. Зараз ми бачимо незвичайну активність громадянського суспільства, пов’язану з військовими діями та боротьбою за терористами, багато людей готові підтримати українську армію, створюються організації, які готові це робити. Сьогодні і новий Президент і майбутня нова Верховна Рада мають радитися з цим суспільством, вони мають відчувати його пульс.
Як практичні кроки зараз вже можна втілити, щоб найближчим часом реалізувати громадянське суспільство?
Я починав би з місцевого самоврядування, бо коли ми говоримо про Київ, то ту проблем немає. У нас дуже розгалужена система громадських організацій. Треба переносити важелі в регіони – на міста, містечка, бо саме там гартується громадянське суспільство. Самоврядування – це участь всіх громадян в розбудові свого села, міста, району, області.
Ви довгий час були послом України в Канаді. Чим вирізняється громадянське суспільство Канади і що можна було б перейняти для України?
Сама політична система збудована так, що там нема 300 політичних партій. Там боротьба йде між трьома - чотирма головними партіями, а решта – це дуже потужні громадські організації. Канада збудувала суспільне телебачення, радіомовлення, де вільно відчувається вплив громадянського суспільства на якість та правдивість інформації. Українці могли б взяти цей приклад для себе.
Що нам заважає зараз побудувати громадянське суспільство?
Ситуація в економіці. Має бути міцний середній клас. Це той грунт, на якому ростуть громадські організації. Тому що люди, які мають якусь базу в житті і міцно стоять на ногах, будуть цікавитися громадським життям. І люди, які мають успіх у бізнесі, як ніхто, зацікавлені щоб були створені прозорі правила гри і вони готові боротися за громадянські права.
Зараз в Україні люди болюче реагують на кадрові призначені влади, коли з’являються чи повертаються корупціонери. Усе це - паростки громадянського суспільства. Зараз навіть важко прорахувати скільки найближчим часом було різних маршів та пікетувань. Тому я впевнений, що українське громадянське суспільство має майбутнє.
Що ви готові робити для розбудови громадянського суспільства вже сьогодні?
Кожен повинен починати з себе. Я більше причетний до міжнародного досвіду, готовий впливати на життя громадських організацій, активно з ними співпрацювати, ділитися своїм досвідом. Я беру участь в різних починаннях, які пов’язані з міжнародним Євромайданом. Мене цікавлять громадські організації, які займаються благодійністю, бо вже кілька років працює мій благодійний фонд. Ми зараз робимо багато проектів, пов’язаних з культурою, кінематографом, виданням книг. Останній, дуже важливий проект – це видання книжки про депортацію та репатріацію кримських татар у видавництві «Дуліби». Це проект, який я особисто підтримав, тому що я бачу велику потребу у тому, щоб українське суспільство знало набагато більше про трагічні сторінки нашої історії, у тому числі, трагічні сторінки кримських татар. І таких проектів у мене багато.
Прес-служба ВГО «Ліга Культури»
Київ, 11 червня 2014 року