Чи є закони, прийняті у закритому режимі Верховною Радою про Схід, справді тими документами, які вирішать і врегулюють питання на Сході? Чи вони, швидше узаконюють дії терористичних організацій і не є важливими та доленосними у питаннях миру на цій території?

Ці закони – тимчасові, і лише обслуговують дану ситуацію. По суті, вони нічого не вирішують, окреслюють певні позиції, але чітко їх не визначають. Наприклад, там прописані наміри  призначити вибори на грудень. Але не зрозуміло  вибори чого, кого і куди, і хто їх фінансує.  Цей документ, на мій погляд, не для практичного врегулювання ситуації, а для призупинення зростаючої ескалації.

Зараз зарано говорити хто кого визнає і хто перший зробить  ключову поступку в «перемир’ї». Втрачено час, незрозуміла відсутність зкоординованості державних силових структур. До цього часу не призначено секретаря РНБО. Складається враження, що у влади просто не вистачає компетенції для вирішування такої складної ситуації. Влада настільки зараз зорієнтована на зовнішній світ, що внутрішні проблеми країни не зовсім адекватно оцінюються. Тому до всього, що відбувається зараз, я ставлюся як до непрофесійних дій, які ґрунтуються більше на самовпевнених заявах, ніж на компетентних висновках. Влада не залучає професійних спеціалістів, адже щоб це зробити, треба звільнитися від власних амбіцій та заангажованості.  І тому, на жаль, більшість цінного часу - профанується.

Усе виглядає так, що Президент взяв за основу врегулювання ситуації мирними засобами, шляхом залучення до цього всіх можливих зовнішніх зв’язків. І політика Президента зараз більше спрямована на загальносвітовий вимір, тобто як нас підтримує світ і буде підтримувати надалі. За рахунок цієї зовнішньою стратегії, логіка внутрішніх рішень також базується на реакції зовнішнього світу. Якби  ж Президент  взяв за основу внутрішню політику, то ситуація в країні розгорталася б інакше.

Прес-служба ВГО «Ліга Культури»

Київ, 17 жовтня 2014 року

fb     yt