Вона – цікава та унікальна родина. Андрій – росіянин з технічною освітою, Ольга – українка, філолог. Вони познайомилися в московській бібліотеці, одружилися і переїхали до Києва.  А тут вирішили, що, оскільки їхні діти житимуть в Україні, то читати вони мають саме якісні УКРАЇНОМОВНІ книжки, тим паче, що і тоді, і зараз з цим у нашій країні є проблеми.

Так і народилося це видавництво. І ось вже багато років їхні книжки презентують Україну на Міжнародних виставках, їх визнають кращими дитячими книжками світу, за ними знімають мультфільми та везуть на подарунок, як презентацію країни у різні куточки світу. А вони – Андрій та Ольга Сімонови, попри кризи та революції, беручи активну участь в останніх, все таки намагаються не зупинятися і продовжують видавати неперевершені книжки для маленьких українців. Про те як, завдяки кому і наперекір чому вони роблять свою справу – у розмові.

Одна з ваших книгарень-магазинів розташована  у третій ліній Глобуса – в епіцентрі минулорічних подій. Як пережили цей час, чи допомагали людям на Майдані?

Андрій: У торгівельному центрі Глобус розташована наша крамниця Розумної дитини і весь цей рік ми пережили з цими подіями. Ми надавали допомогу революціонерам, багато людей приходили до нас просто погрітися. Оскільки у нас дитячий асортимент, то багато хто приходив погортати книжки.

Ольга: Я пам’ятаю одного хлопчика трьох років, який приходив разом із татом та мамою, щоб хоча б подивитися на наші книжки. І, оскільки у нас магазин  не дешевої продукції, але все одно, батьки знайшли час, щоб прийти туди і показати йому. Щось ми йому подарували, щось мама купила, хоча спочатку вони прийшли до нас за іграшковою  зброєю. Але я запропонувала їм книжки і вони вийшли з магазину з книжками, а не зі зброєю.

Андрій: Минулу зиму ми були весь час на Майдані, цього року саме на річницю початку революції нас там не було, але ми в родинному колі відмітили річницю Євромайдану, сльози виступали з очей, коли згадуєш це все і усвідомлюєш.

У вас інтернаціональна родина. Чи є у вас родичі в Росії з якими ви спілкуєтеся і яке це спілкування?

Андрій: Так, ми маємо родичів у Росії. Спілкування зараз важке, розуміння такого, як було раніше, немає. Але, спілкуючись зі своїми шкільними друзями, бачу, що молоде покоління це сприймає трохи по іншому, ніж старше. Це скоріше ментальний конфлікт, який заснований на зміні старого укладу Росії – економіки, культури. І далі конфлікт ущухатиме. Але зараз, коли таке загострення конфлікту, прогнозувати щось важко. Хоча, я впевнений, що потрібно мати надію навіть в безнадійних ситуаціях. Завжди.

Чи не виникло у вас бажання видавати нові російськомовні книжки у зв’язку з подіями, чи тенденціями?

Андрій: Я недарма казав, що це – ментальний конфлікт. І якщо люди запитують такі книжки – треба їм щось запропонувати, але, я також впевнений, що потрібно видавати україномовні книжки, бо тут взагалі небезпечна ситуація. Їх катастрофічно не вистачає українцям і на це маємо спрямовувати свої зусилля.

Хоча рік був не простий для всієї країни, проте ви таки видаєте нові книжки. Що нового є у вашому видавництві?

Андрій: Безумовно. Ми вирішили, що, як би не було важко, але хоча б одну якісну книжку в рік будемо видавати. І на якості ми також вирішили не економити, бо діти мають читати якісні красиві книжки. Серед новинок - це продовження великої книги розумної дитини. Цього разу ми приділили увагу безпеці дитини. Тут і про отруйні гриби, і про телефони служб безпеки і про небезпечні ситуації. Ми це все вже пройшли, бо наші діти і маму на балконі зачиняли, і були інші ситуацію. Намагаємося продовжувати видання дитячої поезії, бо ми хочемо, щоб наші діти, взявши з самого малечку в руки книжку, навіть не вміючи читати, а лише слухаючи і розглядаючи, назавжди закохалися в українські вірші.

Ольга: Готуємо книгу казок Братів Грім, але викладених смачною галицькою мовою. Ми знайшли цей текст в бібліотеці імені Стефаника. Це настільки чудовий текст, що це буде просто унікальне видання. Там є такі професії, як голяр та інші і ми всюди будемо давати пояснення, щоб діти і дорослі змогли подивитися і прочитати те, що не зрозуміло.

Андрій: Задумок багато, шукаємо можливості, бо ми впевнені, що нам зараз треба думати з яким багажем підуть наші діти у доросле життя, адже у світі жорстка конкуренція і вони мають зростати на гарних і розумних книжках, щоб ними пишалися ми, а вони прославляли Україну на весь світ.

Аня Данько

Київ, 29 листопада 2014 року