«Лізі Культури» цього року виповнюється 10 років. Це час активної інформаційної і практичної діяльності, націленої не лише на поточне інформування, а й на генерування інформації на випередження. Про набутий досвід і перспективи, відчуття і бачення майбутнього – у розмові з Президентом ВГО «Ліга Культури» Людмилою Авескуловою.
Чи відчуваєте ви, що суспільство почуло і зрозуміло ті посили, які генерувала організація, а головне, скористалося ними?
«Ліга Культури» весь час прагне сприяти створенню необхідних умови для творчої реалізації суспільства. Бо лише так можна розвиватися нації і країні, з урахуванням викликів, які готує сьогодення. І цей напрямок, в якому «Ліга Культури» рухалася всі ці 10 років, для нас здавався найнеобхіднішим. Ми неодноразово і послідовно піднімали питання про національну інформаційну безпеку та інформаційні війни, національну ідеологію, про проблеми, які нас очікують і питання, які потрібно вирішувати в зв’язку з цим. Всі звернення до держави, щодо можливості уберегтися від руйнівних процесів - ігнорувалися владою. Учасники «Ліги Культури» всіма можливими етичними засобами намагалися попередити в країні той розбрат і руйнації, які сьогодні ми бачимо, як факт.
На жаль, у нашому суспільстві немає запиту на інтелігенту, доброзичливу, етичну позицію. Це суцільна неповага по відношенню один до одного, влади до суспільства і суспільства до влади. І ця «культура» множиться через ЗМІ. У влади залишаються колосальні можливості «у свій спосіб» відчужувати те, що виробляє суспільство і продовжувати привласнювати частину нашого національного багатства. А суспільство знову не має можливості в цивілізований спосіб контролювати цей процес і захищати себе від обкрадання, окрім як знову і знову доводити ситуацію до «встановлення справедливості». Без оформленого бачення бажаного майбутнього української спільноти, жодне протистояння в суспільстві не призведе до бажаних змін, а лише буде відтворювати одні і ті ж наслідки.
Дуже болісно усвідомлювати те, що 10 років професійної, громадської діяльності фахівців, які вкладають і свої ресурси, і свою душу, і бажання безкорисно допомагати суспільству, владою не затребувані. Таке враження що влада, по відношенню до цього, незряча, або, не хочеться так думати, їй вигідно брати все тільки те, що вводить країну в граничну залежність і «безвихідну свободу».
На вашу думку, коли почнуть працювати всі здобутки і напрацювання «Ліги Культури»?
Я думаю про те, що настав час змінювати форму і активність діяльності. Але, які б зміни у цьому напрямку не відбувалися в Лізі культури, я впевнена, що лише доброзичлива, правдива інформація, яка направлена на гідність іншої людини, інших спільнот, іншої країни, в решті-решт, спрацює. Треба любити свою країну, своїх співгромадян і, рано чи пізно, вони це відчують, і почнуть прислуховуватися до того, про що ми говорили ці роки. І це не просто сподівання. Я переконана, що так і буде, наше суспільство все чує і, в певні часи, про це заговорить з вимогою діяти в необхідний спосіб. Сьогодні ще не воно формує і направляє свій шлях розвитку. Це робить влада, а вона на висновки і пропозиції «Ліги» не налаштована. Вона дуже егоїстична і рахується лише з собою і, тим більше, коли вона відчуває свою силу, а треба, як ніколи, розраховувати не тільки на себе, а звертатись і до бачення суспільства, для того, щоб робити менше помилок і мати менш тяжкі наслідки всього того, що вирішується, як правило, в самозадоволений, деструктивний спосіб.
Який подальший шлях діяльності обере «Ліга Культури»?
В перспективі діяльність «Ліги Культури» буде пов’язана з моделюванням майбутнього. Окремі представники креативної еліти, які знають куди і як повинна йти Україна, вже є. Тому зараз ми об’єднаємось заради напрацювання ментальної моделі розбудови України. Я бачу майбутнє через взаємозбагачення регіональних спільнот за рахунок своїх індивідуальних особливостей, усвідомлене об’єднання їх в політичну українську націю. Я сподіваюсь, що десь через два роки почнеться цей позитивний перехід. Але треба виважено і навіть прагматично зробити роботу над помилками цього руйнівного процесу, в якому ми зараз знаходимося.
Ми дуже любимо жити в Україні, тому приречені бути не байдужими. Ми прагнемо захищати і удосконалювати наше життя тут в можливий для нас спосіб. І в цьому є вищий сенс нашої діяльності: удосконалити і свою власну життєву програму і все те, що пов’язане з цією реалізацією.
Прес-служба ВГО «Ліга Культури»
Київ, 30 грудня 2014 року
