Президент Ліги Культури Людмила Авескулова взяла участь у круглому столі на тему «Сучасний інформаційний простір і діти: як протистояти небезпекам», який відбувся 1 червня в Укрінформі з ініціативи Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі.

Інформаційне насильство є першоджерелом будь-яких інших проявів насильства, тому інформаційний простір дитини має бути вільним від небезпек, – висловили своє переконання науковці, представники громадських організацій та батьківських комітетів. Доповідачі навели результати наукових досліджень, які свідчать, що відсутність знань про можливу руйнівну силу реклами, фільму, сайту чи інших інформаційних продуктів та їх безконтрольне «споживання» призводить до того, що в молодого покоління формується викривлене уявлення про картину світу, запозичується агресивна поведінка, надається непоправна шкода психічному і фізичному здоров’ю.   

Дій, які проводять сьогодні окремі інституції, недостатньо для захисту дітей від негативного впливу сучасних медіа, – переконанні учасники круглого столу, – позитивні зрушення можливі за умов консолідованих зусиль держави, науковців, мас-медіа, навчально-виховних закладів, громадських організацій та самих батьків.

Учасники круглого столу прийняли резолюцію, в якій звертають увагу органів влади, ЗМІ, свідомої громадськості на комплекс завдань, які потрібно вирішити. Насамперед, це створення концепції етичного виховання молодого покоління, визначення критеріїв прогнозування наслідків впливу агресивного медіа-середовища на здоров’я та поведінку дітей, організацію медіа-освіти та підвищення медіа-культури дітей та дорослого населення, створення продуктів просвітницького характеру, вдосконалення системи маркування телепередач різних вікових категорій та закріплення соціальної відповідальності працівників медіа перед суспільством та дітьми, які в ньому зростають.

– На сьогодні є потреба чітко визначити завдання громадськості і завдання держави у формуванні якісного інформаційного простору, а також розробити наукові методики з прогнозування і випередження проблем, бо маємо ситуацію, коли спочатку створюються колосальні руйнівні продукти, а вже потім вирішуються питання захисту від них, –  наголосила Президент «Ліги Культури» Людмила Авескулова. – З 2007 року наша організація веде проект «Соціокультурний прогрес України через інформаційний простір», в якому визначено, що національний інформаційний простір – це простір «культурного прогресу», який створює умови для прогресу суспільства. На нашу думку, одним із шляхів виходу із системної кризи є створення такого інформаційного простору, який би забезпечував усталеність суспільного розвитку, переорієнтацію свідомості з утилітарних, споживацьких на вищі ціннісні пріоритети. Якість інформаційного простору країни не є проблемою неузгодженості смаків населення, а проблемою збереження психологічного балансу на користь здорових продуктивних сил людини і суспільства.

Інститут експертів, створений «Лігою Культури», визначив одне з найактуальніших завдань сьогодення – забезпечення інформаційно-гуманітарної безпеки, яка в першу чергу захищає традиції, цінності, ідеали, образ життя людини, сім’ї і народу. Індивідуальна психіка, як і етнічна, не є аморфним нагромадженням уявлень, фактів і думок, – переконані експерти. – Це своєрідний «код культури», який з покоління в покоління передає інформацію, від якої залежить самозбереження і прогрес народу. Бездумне або навмисне втручання в цей «код» призводить до невиправних розладів і збоїв в усіх сферах життєдіяльності суспільства. Тому зусилля, насамперед, мають бути спрямовані на наукове обґрунтування ціннісних основ соціокультурного прогресу суспільства, визначення критеріїв якості сучасних інформаційних продуктів, особисту відповідальність кожного за творення і наповнення інформаційного простору продуктами суспільного блага.

Для подальшої цілеспрямованої роботи громадськості, науковців, експертів щодо покращення ситуації в інформаційному просторі Голова Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі Василь Костицький запропонував перевести засідання у формат постійно діючого форуму, а усім учасникам круглого столу увійти до групи спікерів для надання коментарів та експертних висновків з питань якості інформаційного простору.

Прес-служба