Чи вірите ви в те, що теперішнє молоде покоління – це свідома політична нація?
Слава богу, не все, що народжується і розвивається в нашій країні, підконтрольне політикам. Сьогоднішня молодь - це особистості нового внутрішнього запиту. Вони готові до змін і не бояться активно щоразу проявляти свою позицію. Але в нашому соціумі є певний незавершений політичний досвід. Це відбувається тоді, коли громадяни влаштовують Майдан, доходять до піку активності, а потім перекладають все на тих, хто тільки пообіцяв виконати їх вимоги. Здебільшого, це – історія українства.
Що можна сказати про моральність політиків, які й досі, коли війна на Сході не припиняється, навіть попри перемир’я, висловлюються про підтримку ДНР та ЛНР. А також про тих політиків, які ще декілька місяців тому активно підтримували сепаратистів, а тепер, у передвиборчій гонці, використовують гасла миру і добробуту?
Волонтерський рух в Україні набирає обертів. І якщо для більшості з нас такий вияв допомоги є першим у житті, то для Товариства червоного хреста України це – буденна справа. Просто з новими викликами коло їхньої роботи розширилося: волонтери від товариства тепер мають більше встигати, більше збирати допомоги і частіше їздити на небезпечні території. Завозячи бронежилети та інші необхідні речі для наших бійців, важливим є також безпека самих волонтерів. Споконвіку червоний хрест на білому полотні був символом миру, захисту і допомоги. Дуже часто саме це зображення рятувало життя, адже і з однієї і з іншої сторони барикад знали, що людина з таким символом – рятівник.
Чи є закон про люстрацію можливістю очистити владу? Чи не буде він, такий довгожданий для тих, хто стояв на Майдані, просто засобом помсти політичним супротивникам, адже у тій його редакції, що прийнята, досить неоднозначні критерії люстрування?
Для сьогоднішніх дітей події цієї зими і відчайдушний захист нашої батьківщини на Сході створили нових, реальних, справжніх і близьких героїв. Не тих міфічних, про яких читаємо в книжках, а тих, хто поруч. Для когось – це батьки, які стояли на Майдані, для когось – тато, який воює за Батьківщину, а для когось – сусіди, знайомі, які також допомагають всім для нашої перемоги. Діти дуже тонко відчувають правдивість цих почуттів і цієї допомоги, тому, не дивно, що у багатьох з них виникає бажання також бути причетними до спільної справи і допомагати.
Чи є закони, прийняті у закритому режимі Верховною Радою про Схід, справді тими документами, які вирішать і врегулюють питання на Сході? Чи вони, швидше узаконюють дії терористичних організацій і не є важливими та доленосними у питаннях миру на цій території?
Є думка що ця революція гідності пробудила свідомість людей і що вони цього разу голосуватимуть за справжніх професіоналів, а не за політиків-акторів. Чи справді люди готові по-новому подивитися на політиків?
Виборча кампанія стартувала. Чи є можливість цього разу у Верховну Раду потрапити незаангажованим та новим політикам, чи знову ми побачимо там старі перелицьовані обличчя?
Ми використовуємо файли cookie для покращення роботи сайту та оцінки використання його вмісту. Залишаючись на сайті Ліги Культури, Ви тим самим даєте згоду на використання нами файлів cookie.
