Користуйся стежками натовпу, але не його думками.
Горацій
Про те, як і чому потрібно виховувати МАТЕРІВ, хто це повинен робити і кому вигідно мати велику кількість духовно безграмотних людей. «Ліга культури» об’єднує навколо себе всіх, хто готовий, попри будь-які труднощі, робити добру справу для процвітання країни.
Прем’єр міністр А. Яценюк нещодавно висловився про те, що українська влада не буде забезпечувати українців, які живуть на територіях, підконтрольних терористам, і не лише. Що означають, на вашу думку, такі заяви і якими можуть бути їх наслідки?
В Українському домі відбувся благодійний проект «Віночок миру і добра», який покликаний надавати психологічну допомогу дітям героїв Небесної сотні й загиблих бійців АТО і який підтримала «Ліга Культури».
Чому, розглядаючи війну на Сході, ми шукаємо лише зовнішнього ворога, і не бачимо інші, внутрішні чинники цих протистоянь?
Цього разу, до Парламенту не потрапили ні Комуністична партія, ні ВО «Свобода». Щодо комуністів ситуація зрозуміла, а от чому так сталося з націоналістами, адже минулого разу вони отримали на виборах великий рейтинг довіри?
Чому, попри абсурдність більшості російських пропагандистських повідомлень в російських ЗМІ, росіяни, все-таки схильні вірити їм, а не здоровому глузду?
На цих виборах дуже багато нових і старих партій у своїх назвах та лозунгах використовують ті поняття, які важливі для кожного з нас «фронт», «єднання», «безпека», «добробут», «земля». На вашу думку, чи це є ознакою, що політики зрозуміли ті головні цінності проблеми, які важливі українцям, чи вони просто спекулюють цими поняттями?
Чи вірите ви в те, що теперішнє молоде покоління – це свідома політична нація?
Слава богу, не все, що народжується і розвивається в нашій країні, підконтрольне політикам. Сьогоднішня молодь - це особистості нового внутрішнього запиту. Вони готові до змін і не бояться активно щоразу проявляти свою позицію. Але в нашому соціумі є певний незавершений політичний досвід. Це відбувається тоді, коли громадяни влаштовують Майдан, доходять до піку активності, а потім перекладають все на тих, хто тільки пообіцяв виконати їх вимоги. Здебільшого, це – історія українства.
Що можна сказати про моральність політиків, які й досі, коли війна на Сході не припиняється, навіть попри перемир’я, висловлюються про підтримку ДНР та ЛНР. А також про тих політиків, які ще декілька місяців тому активно підтримували сепаратистів, а тепер, у передвиборчій гонці, використовують гасла миру і добробуту?
