В умовах системної політичної кризи, яка ще продовжує вирувати в Україні, є люди, котрі розуміють суспільні процеси не на примітивно-буденному, а на сакральному й духовному рівні. Серед них – президент «Ліги культури» Людмила Авескулова, яка поділилася своїми думками:

Як ви ставитеся до бажань людей мати сильного одного лідера, який би один помахом руки вирішував усе і хто це може бути?

Зараз маніпулюють свідомістю, мовляв, єдиний вихід  - поставити людину, яка не буде боятися, а ще краще, щоб у неї був чемоданчик і ядерна зброя.  В державі мало хто думає про захист людей і країни. А коли про людей не думають, а маніпулюють не тіпьки свідомістю, а вже і життям – це справжній цинізм, якби це непатріотично звучало. Тому що патріотизм складають патріоти – люди, живі люди.

І якщо наша влада, хоч в якійсь мірі патріотична, то вона б мала сказати: «Ми знаємо за рахунок чого все почалося, саме тому ми всі, як один, відмовляємося від владного олімпу, бо ми патріоти і хочемо зберегти країну і її людей». Це вже був би інший вимір можновладців, які взялися за щось відповідати.

Проте ми бачимо, що для цієї влади люди – це в більшості ресурс для задоволення і реалізації непомірних амбіцій. У Путіна своє безумство, а у нас – своє. Все-таки,  я б не хотіла думати, що при владі такі вже обмежені, бездушні люди.

Чи на часі зараз розбудова громадянського суспільства і чи є для цього можливості?

В Україні має відбутися громадянське суспільство. Але для того, щоб це громадянське суспільство відбулося, повинна бути для цього відповідна політична воля політиків. Не може бути, щоб громадянська свідомість змінилася, а політична – ні. Нам потрібні самодостатні, компетентні, моральні політики, відповідні до викликів часу.

Окрім гонки озброєнь, ми програємо ще й інформаційну війну з Росією. І поряд з тим існує ще й така ж війна в середині країни. Між ким і ким йде боротьба в інформаційному полі всередині України і хто не має шансів на перемогу?

На жаль, зараз відбувається інформаційна війна не лише між країнами, а й в середині країни. Коли в інформаційному полі запущений механізм інформаційної війни, будь-яка, навіть правдива, інформація не сприймається адекватно. Етичного виміру інформаційного поля в Україні – не існує. І це велика загроза для соціального імунітету нашого суспільства.

Кажуть, що має бути альтернативний лідер. Чи готові його сприймати українці і з чим він має вийти до людей?

Нам мало одного лідера. Треба, щоб було ядро людей, які здатні зробити трансформацію.  Я завжди намагалася у скрутні часи в бізнесі не просто пережити кризу, а вийти - з набуттям нових можливостей. Нам потрібно спокійно і зважено створювати і втілювати  проект розбудови країни без демагогії і дилетантства. Треба чесно сказати що ми маємо, а чого не маємо і на що ми можемо розраховувати. На моє переконання, в першу чергу, ми можемо розраховувати на самих себе, на талант і досвід кожного з нас, і на щире бажання змінити наше життя і країну на краще.

На мій погляд, Україну чекає гарне майбутнє. Хоча б тому, що вона – «бита» країна і в неї реальне розуміння несправедливості і величезний потенціал; та головне вона має народ – істинних патріотів і захисників.

Київ, 28 березня 2014 року

fb     yt

Ми використовуємо файли cookie для покращення роботи сайту та оцінки використання його вмісту. Залишаючись на сайті Ліги Культури, Ви тим самим даєте згоду на використання нами файлів cookie.
Ok